Статті та аналітика

Чому ПТУ в Україні опинилися на межі закриття?

Ухвалення Бюджету-2016 народними депутатами в останні дні старого року стало вже звичною і не завжди приємною традицією для українців. Зводячи Бюджет, в документі, який часто налічує більше 500 сторінок, можливі різноманітні «сюрпризи», які невдовзі боляче б’ють по пересічних громадянах.

Інколи нардепи, як правило, просто не встигають або не вникають в усі тонкощі документу, оскільки його тривалий час готують у Кабміні, а потім стільки ж - погоджують у відповідному парламентському комітеті. Часто – не без суперечок і сварок. Тож часу для аналізу усіх позитивних і негативних аспектів Державного бюджету просто не вистачає.

Якщо в Міносвіти прозвітували про закриття у 2015 році 76 вишів в рамках проведення оптимізації та переатестації вищих учбових закладів та їх філіалів, то профтехосвіту урядовці вирішили просто знищити як явище вже у 2016 році. З боку урядовців питання виглядає більш ніж логічно: в рамках бюджетної децентралізації утримання ПТУ було вирішено перекласти на місцеві бюджети. Проте ситуація на місцях не така однозначна: в багатьох обласних, міських бюджетах грошей на утримання закладів профтехосвіти просто не вистачає, адже йдеться про десятки мільйонів гривень на рік.

Якщо минулого року вся інформаційно-пропагандистська державна «машина» дружно наполягала на тому, що внаслідок широко розрекламованої децентралізації місцеві бюджети отримають десятки, а то й сотні мільйонів додаткових коштів, то тепер, на початку 2016 року, виявилося, що в місцевих бюджетах тих самих десятків мільйонів якраз і не вистачає. Чому так сталося? Тому що під час ухвали Держбюджету-2016 ніхто особливо не наголошував на тому, що у новому році регіони мають фінансувати зі своєї «кишені» багато витрат, які раніше надсилались із Києва у вигляді субвенцій. В багатьох обласних центрах, наприклад, місцевий бюджет відтепер зобов'язаний покривати витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів у громадському транспорті. Тобто, якщо раніше кошти за перевезення пільговиків надходили з Держбюджету, то у 2016 році ті ж суми мають шукати депутати місцевих рад.

Ще гірша ситуація склалася з фінансуванням закладів професійно-технічної освіти, які у 2016 році опинилися у подвійному підпорядкуванні. Тобто навчальні плани, вказівки щодо набору студентів, а також інші накази-рекомендації надходили до ПТУ з Києва, а кошти на життєзабезпечення закладів профтехосвіти мали виділятися з місцевих бюджетів.

Найсумніше, що чинне законодавство не дозволяє міським бюджетам фінансувати потреби ПТУ, оскільки професійно-технічна освіта всуціль підпорядкована державі. Пошук шляхів та методів, як узаконити фінансування ПТУ із місцевих бюджетів ні до чого не призвів: як правило, депутати місцевих рад категорично відмовлялися виділяти кошти бюджету розвитку міста на потреби ПТУ.

Ситуація ускладнюється й тим, що місцеві депутати не розуміють, чому те чи інше місто має фінансувати ПТУ власним коштом, поки його майно не належить місцевій громаді. Крім того, депутати нарікають на відсутність спеціального законодавства, за яким кошти з міських бюджетів можна безперешкодно направляти на потреби ПТУ. Тому поки що незрозуміло, яким чином будуватимуться взаємостосунки міських рад та ПТУ: окрім нестачі коштів, міська влада змушена ще й шукати шляхів, як перерахувати кошти на рахунки закладів профтехосвіти.

У ситуації, коли ПТУ опинилися в ролі «бюджетних безбатченків», швидко поширюються найрізноманітніші чутки. В більшості своїй всезнайки-пліткарі пророкують закриття багатьох закладів профтехосвіти. Звісно, що це не так.

Держава сьогодні потребує кваліфікованих робітничих кадрів навіть у найскладнішій ситуації економічної кризи. А тому розмови про закриття ПТУ не мають під собою жодних підстав. Звісно, найбільша провина в тому, що система профтехосвіти України на початку року опинилася в жахливій ситуації безгрошів'я, покладається на Кабінет міністрів. Якраз неузгодженість питання передачі ПТУ на клопоти місцевих бюджетів ще раз демонструє слабку роботу уряду України та безвідповідальність міністерських чиновників.